16:48
Герої нашого часу

Герої нашого часу

Минув рік від тих подій, коли в Україні завершилася Революція Гідності, яка показала нам, що гідних людей на Україні дуже багато. Люди стали більш рішучі і мужні, і, разом з тим, ми довели, що тепер можемо постояти за свою свободу та честь. Донбас від Волині далеко, але й тут повсякчас ми відчуваємо відлуння війни, і над нами  далеко не мирне небо.          В такий буремний час становлення патріота, справжньої особистості починається не тільки на Майдані, у зоні АТО, а й тут, за шкільною партою.  Ми вивчаємо історію нашої країни не тільки за підручником, адже вона твориться зараз поряд з нами.


Ще у лютому місяці минулого року у нашій школі був створений куточок пам’яті Героям Майдану, де були фотографії загиблих волинян, горіла лампадка. Ми хотіли створити у музеї куточок, присвячений Майдану. Але час вніс корективи у наші наміри. На жаль, Майдан продовжився у АТО. Тому наш шкільний колектив за ініціативи завуча Мирослави Домашич вирішив створити не просто куточок пам’яті, а, насамперед, куточок Патріотизму, Гідності і Мужності. Ми планували, що практично усі матеріали на куточок буде створено нашими власними руками. Хотілося не просто створити стенд, а вкласти у свої вироби часточку душі. Пластик і фанера не мають душі, а дерево, кажуть, вміщує у собі всі прагнення людини, яка творить виріб. Учні 9 і 11 класів разом з учителем Валерієм Романчуком робили столик, випалювали і вирізьблювали тарілки, тризуб, на яких малювали національні символи України, слова-звертання, слова-заклики «Слава Україні!», «Боже великий, єдиний, нам Україну храни». Учениці Наталка Матвійчук і Наталка Сергійчук створили оригінальну композицію з бісеру на дереві, де відобразили тризуб, контури України, національні кольори. Яскравим доповненням до цього став рушничок, на одній стороні якого були вишиті вчителем Людмилою Ліштван слова «Слава Україні», на іншій – «Героям слава». На столику розмістилися матеріали, зібрані вчителем Богданом Семенюком та групою пошуковців. Тут можна знайти і фото волинян, учасників буремних подій, і поезії, присвячені подіям 2014 року, і найповніша інформація про те, який внесок зробив наш район у Майдан і АТО, - добірка вирізок з газети «Наше життя». Фотоколаж «Майдан-АТО» створили пошуковці на окремому стенді. На почесному місці стоїть книга, яка має стати настільною у кожному кабінеті історії, музеї, – «Небесна сотня».  Та є  на виставці місця, до яких найчастіше звертаються погляди, – це світлини наших бірківчан – учасників АТО. Саме на своїх односельчан Івана Тимонина, Івана Ліштвана та Олександра Іванюка найчастіше з гордістю дивляться і діти, і  дорослі. До речі, Сашко Іванюк, будучи студентом, з побратимами добровольцем пішов у АТО. Спостерігаючи, як постійно біля виставки стоять учні, розглядають, обговорюють, як учителі беруть матеріали на уроки, години спілкування, виховні заходи, розумієш, що подібні куточки потрібно створювати у кожній школі.


В рамках створення історичного куточка заступник з виховної роботи Світлана Романчук організувала відкриття куточка Патріотизму та Гідності. Діти коротко розповіли про біографії загиблих людей  та вшанували пам'ять померлих хвилиною мовчання. Також демонструвалися вироби учнів початкових класів з паперу на тему «Мир в Україні», зачитувалися окремі листи дітей до солдат. Ось деякі з них:


 «Сподіваюсь, що дуже скоро прийде той час, коли цей лист буде лише згадкою про те пекло, через яке проходять солдати. Бережи себе, солдате,  заради майбутнього: ти побачиш іще своїх дітей, внуків, правнуків та щасливу Україну. Я щоденно молюся перед іконою Божої Матері за здоров’я  всіх українців та вірю, що Вона буде нам помічницею. Ви віддаєте свої життя за наш спокій, а ми вам – свою любов і шану. Повертайтеся здоровими і ми разом збудуємо нову Україну. Добро завжди перемагає зло – треба тільки у це вірити» (Анастасія Довгун)


 «Дорогі односельчани! Дякую Вам за те, що оберігаєте нашу рідну Україну від ворогів. Обіцяю, що буду добре вчитися, щоб не було соромно перед Вами» (Назар Кошелюк)


 «Шановний Герою! Так, я назвав Вас Героєм, бо перебуваючи на війні,ІВи вже є ним. Вся Україна буде завжди Вами гордитися, як Ви захищаєте свою Батьківщину і ризикуєте своїм життям. Ми хочемо, що Ви довели всьому світу, що Україна – єдина і незалежна держава. І що ми всі хочемо жити в мирі» (Богдан Оленчук)

«Дякую тобі за те, що ти захищаєш нашу державу у таку холодну пору. За те, що у нас  в Бірках мирне небо, і ми ходимо до школи. Ми молимося Богу і віримо, що ти вернешся скоро до рідної домівки живий і здоровий» (Вікторія Томашук)


«Дорогий солдате! Я пишу з надією, що колись ти будеш переживати зовсім інші емоції, перебувати зовсім в інших обставинах, ніж в тих, що живеш сьогодні. Я не можу допомогти тобі матеріально, бо ходжу тільки у другий клас. Але я можу помолитися за тебе Богу, щоб ти скоро повернувся додому» (Мирослава Іванюк)


«Я хочу, щоб найскоріше війна закінчилася. І всі солдати повернулися додому до своїх родичів та друзів, до батьків, дружин, дітей, бабусі та дідуся» (Каріна Лопухович)


Віримо, що слова дітей, наші найщиріші бажання незабаром справдяться: конфлікти закінчаться, мобілізовані солдати повернуться додому, мирні жителі – у свої домівки. І тоді почнеться нова ера для України – ера процвітання і миру.


 Юлія Томашук

,

Президент Учнівської Республіки ЗОШ І-ІІІ ст. с.Бірки

  (стаття надрукована у районній газеті «Нове життя»  21 лютого 2015 року)

Переглядів: 840 | Додав: serg4590 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
ЗЗСО "Бірківський ліцей"

44240,

Україна, Волинська область. Любешівський район

с.Бірки,вул.Зелена,2

тел. /факс: (262)92-44-46.

e-mail: birki-zosh@i.ua