Семенюк Богдан Іванович
Фах - вчитель основ християнської етики та суспільствознавчих дисциплін,керівник гуртка.
Стаж роботи - 8 роки
Фах - вчитель основ християнської етики та суспільствознавчих дисциплін,керівник гуртка.
Стаж роботи - 8 роки
Педагогічне кредо: "Поразка – це наука. Ніяка
перемога так не вчить."
Ліна Костенко
Проблема над якою працюю: "Формування релігійної культури на уроках ОХЕ"
Опис досвіду
Опис досвіду
Майбутнє України безпосередньо залежить від засвоєння християнських цінностей її громадянами , зокрема молодим поколінням українців . Зазнавши в минулому величезних духовних і національних втрат , перебуваючи сьогодні у глибокій духовній кризі , наше суспільство потребує відродження . Без віри в Бога сьогодні неможливо відновити духовність народу . Християнська віра є головною передумовою духовного самовизначення людини , а дотримання моральних Законів Божих дозволяє їй досягти гармонії у взаєминах з власним сумлінням , іншими людьми , Богом .
Україна — християнська держава. У державі діє Закон про свободу віросповідання, отже батьки мають право вимагати від держави забезпечення їхнім дітям християнського виховання. Більшість освітян України теж сповідують християнські цінності, є віруючими людьми й готові до зміни світоглядної парадигми в українській освіті. Виникає логічне запитання: чому досі з української школи не викорінюють насаджений комуністичним безбожним режимом матеріалістичний світогляд, який псує дитячі душі, свідченням чого є високий рівень дитячої злочинності та аморальності? Чому в країні, яка є колискою християнства у Східній Європі, чиниться спротив цій святій справі виховання молоді на християнських цінностях? Як має працювати вчитель християнської етики в таких умовах?
На мою думку, діяти потрібно спільно ; школа , родина і церква . Бо це стержні християнського виховання дитини . З родинного дому дитина виносить у світ певні норми, засади , мораль , і вони стають частиною загальних норм суспільства . Окрім батьків , перших вихователів , важливу роль у вихованні підростаючого покоління відіграють церква і школа ,громадськість. Я вважаю , щоб дитина отримала християнське виховання одного уроку основи християнської етики - замало. Так, дитина на уроках християнської етики повинна повірити в Бога, звертатися до Нього в життєвих потребах, бути вдячною за даровані Ним усілякі блага, прославляти Його, спілкуватися з Ним у молитвах , читанні Святого Письма , має розуміти , що в житті ми повинні йти дорогою добра і уникати зла Прийшов час ламати старі стереотипи у ставленні до навчання школярів і відроджувати кращі традиції національної педагогічної культури викладання . Намагаюся активно впроваджувати інноваційні технології уроку , бо в них зерно творення нової людини . Для реалізації цього на своїх уроках я використовую інноваційні форми і методи роботи. Це уроки – конференції , диспути , зустрічі , екскурсії , бліц- турніри ,гри, призентації тощо , щоб кожен урок був цікавий , доступний , неповторний . На своїх уроках я практикую різні способи організації роботи учнів це Карусель (збір інформації) , робота в парах , групах, для поділу яких використовую різні способи – Знайди подібне , Склади листівку, За кольорами і ін. Часто на уроках застосовую методи – Бліц-інтерв’ю , Правда чи неправда , Ротаційних трійок ,проекту , Відшукай речення в Св. Письмі , Лото , Пантомімо , Продовж речення і інші. Для мене , як для вчителя це дає можливість урізноманітнити види завдань і максимально їх використати в процесі навчальної діяльності . Я спонукаю учнів до творчої співпраці один з одним та зі мною у здобуванні знань та їх самостійному осмисленні . Виховання – це процес повільний і непростий , що вимагає комплексного , системного підходу. І тому проблемою над якою я працюю є «Формування релігійної культури на уроках ОХЕ .
Вважаю, що мої скромні зусилля з інтеграції християнської етики в навчально-виховний процес школи дають хороший результат: об’єднують зусилля вчителів школи у формуванні духовності школярів, учителі ознайомлюються із змістом програми з християнської етики, використовують матеріали, посібники, християнську періодику на уроках музики, світової літератури, основ здоров’я, образотворчого мистецтва та інших предметів. Це переконує учнів у тому, що кращі надбання світової культури були створені митцями, поетами, художниками, які були віруючими людьми. Та найціннішим у цьому процесі є те, що християнська етика впливає на духовність, об’єднує педагогів школи однією метою — виховати високодуховне покоління українців . А для того , щоб дитина стала духовною особистістю , виховні заходи спрямовую на :
- утвердження принципів загальнолюдської моралі та формування морально-етичних якостей ;
- виховання духовної культури ;
- формування творчої та працелюбної особистості ;
- розвиток індивідуальних здібностей ;
- забезпечення духовного взаємозв’язку поколінь , виховання поваги до батьків , культури та історії свого народу ;
- виховання в дусі патріотизму , пошани до української символіки та законів , що не суперечать Божим заповідям ;
- виховання любові до Бога , рідної землі та народу .
Працю педагога порівнюю із працею сівача , який створює в душі дитини той родючий грунт , на якому зерна правди , добра та знань проростуть , виростуть та дадуть плоди . Тому стараюся виховувати в дітей такі риси характеру , як доброта , милосердя , працьовитість , безкорисливість , співчутливість , прагнення духовного зросту й гармонії зі світом та самим собою . І тут дуже важливим є самому свідчити Христа в своєму житті , бо діти набагато більше вчаться з прикладу , аніж зі слів . Я добре знаю , що я покликаний нести світло Христове ближнім , особливо дітям
Україна — християнська держава. У державі діє Закон про свободу віросповідання, отже батьки мають право вимагати від держави забезпечення їхнім дітям християнського виховання. Більшість освітян України теж сповідують християнські цінності, є віруючими людьми й готові до зміни світоглядної парадигми в українській освіті. Виникає логічне запитання: чому досі з української школи не викорінюють насаджений комуністичним безбожним режимом матеріалістичний світогляд, який псує дитячі душі, свідченням чого є високий рівень дитячої злочинності та аморальності? Чому в країні, яка є колискою християнства у Східній Європі, чиниться спротив цій святій справі виховання молоді на християнських цінностях? Як має працювати вчитель християнської етики в таких умовах?
На мою думку, діяти потрібно спільно ; школа , родина і церква . Бо це стержні християнського виховання дитини . З родинного дому дитина виносить у світ певні норми, засади , мораль , і вони стають частиною загальних норм суспільства . Окрім батьків , перших вихователів , важливу роль у вихованні підростаючого покоління відіграють церква і школа ,громадськість. Я вважаю , щоб дитина отримала християнське виховання одного уроку основи християнської етики - замало. Так, дитина на уроках християнської етики повинна повірити в Бога, звертатися до Нього в життєвих потребах, бути вдячною за даровані Ним усілякі блага, прославляти Його, спілкуватися з Ним у молитвах , читанні Святого Письма , має розуміти , що в житті ми повинні йти дорогою добра і уникати зла Прийшов час ламати старі стереотипи у ставленні до навчання школярів і відроджувати кращі традиції національної педагогічної культури викладання . Намагаюся активно впроваджувати інноваційні технології уроку , бо в них зерно творення нової людини . Для реалізації цього на своїх уроках я використовую інноваційні форми і методи роботи. Це уроки – конференції , диспути , зустрічі , екскурсії , бліц- турніри ,гри, призентації тощо , щоб кожен урок був цікавий , доступний , неповторний . На своїх уроках я практикую різні способи організації роботи учнів це Карусель (збір інформації) , робота в парах , групах, для поділу яких використовую різні способи – Знайди подібне , Склади листівку, За кольорами і ін. Часто на уроках застосовую методи – Бліц-інтерв’ю , Правда чи неправда , Ротаційних трійок ,проекту , Відшукай речення в Св. Письмі , Лото , Пантомімо , Продовж речення і інші. Для мене , як для вчителя це дає можливість урізноманітнити види завдань і максимально їх використати в процесі навчальної діяльності . Я спонукаю учнів до творчої співпраці один з одним та зі мною у здобуванні знань та їх самостійному осмисленні . Виховання – це процес повільний і непростий , що вимагає комплексного , системного підходу. І тому проблемою над якою я працюю є «Формування релігійної культури на уроках ОХЕ .
Вважаю, що мої скромні зусилля з інтеграції християнської етики в навчально-виховний процес школи дають хороший результат: об’єднують зусилля вчителів школи у формуванні духовності школярів, учителі ознайомлюються із змістом програми з християнської етики, використовують матеріали, посібники, християнську періодику на уроках музики, світової літератури, основ здоров’я, образотворчого мистецтва та інших предметів. Це переконує учнів у тому, що кращі надбання світової культури були створені митцями, поетами, художниками, які були віруючими людьми. Та найціннішим у цьому процесі є те, що християнська етика впливає на духовність, об’єднує педагогів школи однією метою — виховати високодуховне покоління українців . А для того , щоб дитина стала духовною особистістю , виховні заходи спрямовую на :
- утвердження принципів загальнолюдської моралі та формування морально-етичних якостей ;
- виховання духовної культури ;
- формування творчої та працелюбної особистості ;
- розвиток індивідуальних здібностей ;
- забезпечення духовного взаємозв’язку поколінь , виховання поваги до батьків , культури та історії свого народу ;
- виховання в дусі патріотизму , пошани до української символіки та законів , що не суперечать Божим заповідям ;
- виховання любові до Бога , рідної землі та народу .
Працю педагога порівнюю із працею сівача , який створює в душі дитини той родючий грунт , на якому зерна правди , добра та знань проростуть , виростуть та дадуть плоди . Тому стараюся виховувати в дітей такі риси характеру , як доброта , милосердя , працьовитість , безкорисливість , співчутливість , прагнення духовного зросту й гармонії зі світом та самим собою . І тут дуже важливим є самому свідчити Христа в своєму житті , бо діти набагато більше вчаться з прикладу , аніж зі слів . Я добре знаю , що я покликаний нести світло Христове ближнім , особливо дітям