«Розвиток навичок читання та читацької компетентності учнів початкової школи»   

                                                                                  Опис досвіду

                                                                          Сковери Наталії Миколаївни

                                                                           вчителя початкових  класів

                                                                          Бірківської ЗОШ І – ІІІ ст.

                                                         «Читання –це  віконце, через  яке  діти

                                                           бачать,  пізнають  світ  і  самих  себе».

                                                                               В.О. Сухомлинський.

        Сучасна  молодь … Яка вона? Прогресивна , більш пристосована до життя, мобільна, збагачена великим обʼємом  інформації, яку вона отримує  з різних джерел: преса,література, телебачення, інтернет. З-поміж перерахованих джерел  більшість дітей  обирають більш  доступні та простіші, що не потребують надмірних зусиль. Тому інтернет поступово починає  займати головне місце в дозвіллі дитини. Доступність відео, малюнків, рекламних постерів - це основна перевага всесвітньої інформаційної мережі над звичайною книгою. Як наслідок, в учнів, які мало читають, знижується техніка  читання, зникає любов  до художнього слова, втрачається здатність будувати та грамотно висловлювати  власні судження.

        Моє завдання, як  вчителя початкових класів, не дати згаснути читацькому  інтересу, допомогти  зрозуміти мудрість книги  та  показати її необхідність  для успішного навчання . Бо саме читання є одним із основних предметів у системі початкової освіти, що формує функціональну грамотність, сприяє загальному розвитку і вихованню дитини. Якість читання забезпечує результативність навчання з інших предметів початкової школи і забезпечує успішне подальше  навчання при переході з початкової ланки навчання  у середню ланку. Необхідність удосконалення здатності школяра здобувати знання та застосовувати їх у власній  творчій  діяльності  і визначає актуальністьобраної мною теми «Формування  читацької  компетентності  молодшого  школяра», над якою  працюю  вже третій рік .

        Основною  ідеєю  мого досвіду  є становлення і розвиток якостей дитини-читача, здатної  до самостійної читацької  і  творчої діяльності. А головною  метою моєї  діяльності  з  розв’язання  даного питання є формування в учнів  вміння   сприймати, осмислювати і оцінювати  прочитане ; розвиток  творчого  мислення та  вміння висловлювати  власні судження; виховання  ціннісних ставлень  до оточуючого світу  школяра, як носія  і творця  культури.

         Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що формування читацької діяльності молодшого школяра досліджували і нині досліджують багато вчених. Зокрема, академік Едигей В.М.-  автор освітніх технологій, спрямованих не на швидкість, а на техніку читання;  Єфросиніна Л.О., Оморокова М.М., що обґрунтовують проблему літературного читання; К.Ушинський, А.Макаренко, В.Сухомлинський, Д.Ельконін, які  досліджували читацьку культуру; О.Я.Савченко, Г.М.Кудіна, що  акцентують увагу на сприйнятті твору  читачами. Більшість з них дійшли висновку, що в дітей недостатньо сформована читацька компетентність через  недостатню якість читання та втрату інтересу до читання .

      Навчання читанню завжди було однією із основних проблем початкового навчання. Якщо у початковій школі не сформувались міцні уміння і навички швидкого і свідомого читання, то надалі буде важко їх виробити. В. О. Сухомлинський вважав, і я з ним повністю згодна, що підготовленим до навчання в середніх і старших класах є тойучень, який, читаючи, зосереджує розумові зусилля не на процесі читання, а на змісті матеріалу. А рівень сформованості читацької компетентності свідчитиме про готовність випускника початкової школи до повноцінного сприйняття складніших за формою і змістом   творів, засвоєння нових термінів в основній школі. Досягти належного рівня сформованості читацьких компетентностей можна шляхом одночасного формування в учнів  всіх її складових:мовленнєвої, яка передбачає формування і розвиток мовленнєвих умінь і навичок; літературознавчої, яка передбачає практичне ознайомлення з літературознавчими поняттями, сприймання, аналіз літературного твору; бібліотечно-бібліографічної ,яка передбачає формування уміння учня працювати з книгою, періодичними виданнями як джерелами отримання інформації; літературно-творчої , що передбачає розвиток і реалізацію літературно-творчих умінь і здібностей учнів та емоційно-ціннісної , в основі якої  розвиток емоційної і почуттєвої сфери учнів, уміння висловлювати оцінні судження щодо прочитаного.

         Важливою умовою  формування  читацької  компетентності  є урізноманітнення методів і прийомів навчання, видів роботи, які виконують учні,  та якісний  рівень навичок  читання.  Тому  я  приділяю належну  увагу формуванню читацьких  компетентностей  на всіх  етапах  своїх уроків  та в позакласній роботі.

        На етапі організації  учнів до роботи на уроках  використовую  віршовані  привітання, що сприяють емоційному налаштуванню учнів на урок. Залежно від мети, привітання може  бути промовлене мною, всіма учнями,прочитане  з дошки або зі слайду  презентації. Найчастіше використовую такі налаштування на урок:

Такі вправи допомагають учням  зосередитись, налаштувати мовленнєвий апарат та сприяють розчитуванню перед основними видами роботи.      

          На уроках читання для розвитку навичок читання практикую  вправи  на  розвиток мовленнєвого апарату (скоромовки та  чистомовки). Скоромовки покращують дикцію, заодно збагачують словниковий запас, розвивають памʼять та виробляють темп мовлення. Найпоширеніші , які я використовую: «Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок – сорок морок», «Бурі бобри брід перебрели. Забули бобри забрати торби», «Ходить посмітюха по смітнику з маленькими посмітюшенятами», «Старшому сину пошили штани сині» та ін. А чистомовки, крім вищезазначеного, ще й сприяють розвитку вмінь римувати слова

         Для покращення  темпу читання систематично  на уроках проводжу такі вправи :«Дощик» , «Диктор», «Причеп», «Вовк та Заєць», що дає змогу слабшим учням наслідувати сильніших.

       На етапі актуалізації  опорних знань використовую  інсценізації, словесне малювання, загадки, кросворди, впізнавання героя за описом або вчинками, деформовані тексти.

       Для мотивації навчальної діяльності на своїх уроках використовую  прийоми  «Передбачення», «Вирішення проблеми», «Допомога герою», «Обери позицію», «Асоціативний кущ».

             Підведення підсумків уроку – дуже важливий етап будь якого уроку. Саме тут  виявляється  результат виконаної роботи на уроці і встановлюється зв'язок між відомим  і необхідним в подальшій роботі. На цьому етапі я використовую методи «Мікрофон», за допомогою сигнальних кольорів аналізую «Очікування учнів від уроку», пропоную підтвердити, чи змінити власну думку методом «Обери позицію». На цьому етапі важливо показати дитині результати його праці, своєчасно похвалити та оцінити. З досвіду роботи я можу сказати впевнено, що діти при такому стимулюванні працюють зацікавлено, з великим захопленням. Тому на етапі оцінювання застосовую «Карту успіху», за допомогою якої діти оцінюють свою роботу на різних етапах уроку.

              Формуванню читацької компетентності учнів сприяє позакласне читання. Мої учні є активними читачами як шкільної, так і сільської бібліотеки.  Всіляко сприяю здоровій конкуренції між учнями, так званій «Гонитві за лідером», запровадивши рейтинг супер – читачів у номінаціях «Швидкість», «Виразність », «Розуміння », «Творче переосмислення» .

   Робота над проблемним питанням продовжується і в позаурочний час.  Традиційним є проведення літературних ігор, бібліотечні уроки, акції «Книга своїми руками», «Книжкова лікарня».

        Велику роль в керуванні читанням належить родині, тому на батьківських зборах даю поради батькам, щодо необхідності сімейного читання та обговорення прочитаного в сімейному колі, вибору художньої  книги для дитини, враховуючи дитячі інтереси.

        Проаналізувавши показники швидкості читання учнів на кінець 1 та 2 класів,можу впевнено сказати, що техніка читання учнів із достатнім рівнем збільшилась, і зменшилась кількість дітей, що читають на середньому рівні. Учні читають свідомо і висловлюють оцінні судження щодо прочитаного. 

                 Підводячи підсумок, хочеться ще раз відзначити, що  успішне формування читацької  компетентності можливе лише за умови одночасного формування в учнів у  постійній  взаємодіʼї   мовленнєвої, літературознавчої, бібліотечно-бібліографічної , літературно-творчої  та емоційно-ціннісної складових. Підтвердженням моєї думки є дидактичні заповіді В.Сухомлинського: «Дитина народжується не з готовими здібностями, а тільки з їх задатками. Тому, якщо створити відповідні умови для розвитку цих задатків, то школяр поглиблює їх швидко, невимушено, успішно. Такі діти в подальшому житті стають радісними, щасливими людьми, приносять користь собі і суспільству в цілому».