Я, Іванюк Тетяна Василівна, вчителька загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. с.Бірки, закінчила Володимир-Волинське педагогічне училище в 1985 році. Після закінчення отримала направлення в Цирську школу І-ІІ ст... Працювала там рік. Потім перейшла в свою рідну школу. І ось з 1986 року я вчителюю в загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. с.Бірки

Працюючи в школі, стараюсь, щоб на кожному уроці діти вчилися не тільки читати, писати, рахувати, а й щоб почувалися громадянами, шанували матір і батька, щоб допомагали тим, хто цього потребує: людям, тваринам, рослинам. А тому в своїй роботі спираюсь на засоби народної педагогіки, які часто поєдную з сучасними новітніми технологіями. Формується співпереживання через казку, гру, як стверджує В.О.Сухомлинський «Казка – свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки». В.О.Сухомлинський любив казки і сам знав їх чимало. Він постійно наголошував, що без казки – живої і яскравої, яка засвоюється свідомістю і почуттям людини, - неможливо уявити дитячого мислення і дитячої мови, як певної сходинки людського мислення і мови.

Під впливом почуттів і думок, викликаних казкою, дитина вчиться образно і творчо мислити. Тому корисно, щоб маленький учень умів не тільки слухати казки, а й самостійно складати їх, записувати, розповідати.

У своїй практиці використовую творчі вправи, бо вони вчать дітей послідовно, чітко, грамотно викладати свої думки, розвивати образне мислення.

Ми, педагоги, не схожі один на одного, але об’єднує нас одна спільна мета – виховати наших дітей людяними, допитливими, працелюбними. Стараюсь так організувати свій урок чи провести бесіду або ранок, щоб забіяку привчити до стриманості, неговіркого – до комунікабельності, сором’язливого – до розкутості, пожадливого – до щедрості, грубого – до ввічливості, щоб кожен учень на уроці відчув себе здібним, потрібним, цікавим.

В своїй роботі використовую індивідуальні, групові форми роботи. Особливо дітям подобається працювати в групах, де вони вчаться говорити, спілкуватися, мислити, співпереживати один за одного, вчаться висловлювати свою думку, вчаться самі і вчать інших.

Аналіз сучасної педагогічної літератури свідчить, що зміни на уроках неможливі без застосування на уроках інтерактивних технологій, які ґрунтуються на діалозі, моделюванні ситуацій вибору, вільному обміні думками  тощо.

Потребує змін і режисура уроку. Важливо, щоб на ньому учні не тільки слухали розповідь вчителя, а й співпрацювали  з ним, висловлювали свої думки, ділились інформацією. Завдання вчителя – пропонувати свою точку зору з позиції наукового знання, а не змушувати учня схилятися до своєї думки; розвивати критичне мислення школярів, тобто навчати здібності самостійно аналізувати інформацію.

В своїй роботі використовую інтерактивні методи навчання: «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Незкінчені речення» тощо.

З метою контролю на своїх уроках впроваджую тестування, яке допомагає охопити всіх дітей з метою перевірки пройденого матеріалу, або як підсумок уроку.

Щоб уроки були цікаві, починаю урок з віршованого привітання.

Доречно для відпочинку на уроках на 2-3 хвилини використовувати дискусійні паузи, наприклад:

Сонце – це добре чи погано?

Вода – це добре чи погано?