Традиційні форми та методи навчання не завжди забезпечують підвищення інтересу учнів до природознавства та  його глибоке вивчення. Тому перше місце в роботі вчителя повинні займати такі форми навчання, які зробили б урок цікавішими, активізували діяльність всіх учнів.

На перший план своєї педагогічної діяльності ставлю прийоми, які зворушують природне тяжіння дітей до знань, які стимулюють їх, щоб учні розкривали свій внутрішній світ, які долають відчуженість, психологічний бар’єр.

У зв’язку з цим я вирішила працювати над проблемою « Розвиток пізнавального інтересу в учнів на уроках природознавства »

Проблема цікава, дає можливість реалізувати себе як активну, самодостатню особистість та виховати учня – орієнтованого на спосіб пізнання через самостійну діяльність. Я стараюсь цю проблему вирішувати шляхом оволодіння різноманітними технологіями, формами, методами навчання, що сприяє ефективній роботі з різними за рівнем розвитку та базою знань учнями.

 Інтерактивне навчання готує учня до життя і громадянської активності в громадянському суспільстві та демократичній правовій державі. Природознавство – наука про навколишній світ, у якому учні живуть, спілкуються, пізнають навколишнє середовище і самих себе. Тому впровадження інтерактивного навчання на цих уроках доцільне. 

 Пробудження та розвиток інтересу, на мою думку, є головним завданням вчителя. Тому я поставила перед собою таку мету:

      зробити процес навчання простим, цікавим і поетапним, що приносило б задоволення для учнів та вчителя.

      формувати в учнів вміння самостійно вчитися, навчити їх отримувати задоволення від знань;

      стимулювати, спрямовувати й організовувати самостійну діяльність учнів у поглибленні, розширенні, спеціалізації знань згідно з рівнем вивчення і професійною орієнтацією.

      підбирати і сплановувати навчальний матеріал з метою формування особистості,

      будувати навчання й виховання на основі природних здібностей кожної дитини, щоб у дорослому віці вона могла займатися улюбленою справою і робила це кваліфіковано.

 В.О. Сухомлинський говорив, що школа має бути не коморою знань, а середовищем думки. Тоді предмет, що його викладає вчитель, стає не кінцевою метою його діяльності, а засобом розвитку дитини. Я абсолютно погоджують з цією думкою, тому готуючись до уроків,  я   дотримуюсь таких правил:

       урок має бути продуманим до дрібниць, щоб його етапи логічно випливали один з одного, а учні розуміли, чому, що і за чим вони роблять на занятті;

      корисно діяти за принципом «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути», усе, що вчитель говорить, бажано втілювати в наглядні образи. Наочність має бути динамічною, щоб показати невидиме: хід міркувань, зв'язок між поняттями;

      учнів потрібно ретельно готувати до усвідомлення теми уроку, а не записувати її наперед;

      на уроці повинно бути цікаво; зацікавленість виникає там, де вчителю вдається захопити дітей своєю емоційністю.

До стимулів, що посилюють пізнавальний інтерес до змісту навчання, належить:

- новизна навчального матеріалу;

- історичний підхід до змісту знань;

- відповідність сучасним досягненням науки;

- практична значущість.

 Нетрадиційні форми проведення уроків (рольові ігри, прес-конференції, дослідження, подорожі тощо) вже досить міцно увійшли в роботу моєї системи. Вони дають можливість не тільки підняти інтерес учнів до досліджуваного предмета, науці, а також розвивати їх творчість і самостійність, навчати роботі з різними, найнезвичайнішими джерелами знань. Сама організація такого уроку підводить учнів до необхідності творчої оцінки досліджуваних явищ, особливо результатів діяльності людини, тобто сприяє виробленню певного позитивного ставлення до природи. 

У процесі проведення цих уроків складаються сприятливі умови для розвитку умінь і здібностей швидкого мислення, викладу коротких, але точних висновків. Інтерес до роботи викликається і незвичайною формою проведення уроку (імітується, наприклад, зал засідань прес-конференції), знімається нескінченна традиційність уроку, пожвавлюється думка. Такі заняття дозволяють ширше запроваджувати елементи цікавості, що також підвищує інтерес до предмета. 

Я як вчитель використовую їх на своїх уроках для того, щоб уроки для учнів були більш цікавими, жвавими, щоб учні були активними учасниками навчально-виховного процесу. Те, що при вивченні певного методу спочатку виглядає складним, треба зробити для учнів на практиці організаційно простим , створити для учнів такі умови , щоб вони були включеними в роботу і причетними до неї, були уважними та отримували можливість самовираження. 

Моя діяльність на уроках природознавства спрямована на організацію пізнавальної діяльності школярів, розвиток їх розумових творчих здібностей та формування емоційно-ціннісного ставлення до природи. Підбір методів навчання допомагають розвивати творчу особистість учня, формувати його життєві і соціальні компетенції, поглиблювати почуття прекрасного, любов до рідної землі, формувати відповідальне ставлення до природи й усвідомлювати місце людини в біосфері.

 Серед засобів навчання важливе місце в професійній діяльності вчителя займає дидактичний матеріал, диференційований за рівнем складності. Завдання для групової роботи складає, враховуючи інтереси та нахили учнів. Це забезпечує високу активність школярів під час навчання, оскільки врахування індивідуальних особливостей дітей дає їм змогу ширше розкрити свої здібності, стимулює до активної пізнавальної діяльності. 

Періодично на уроках я використовую  метод емоційного стимулювання навчання. Полягає він у створенні  ситуації зацікавленості, ефекту здивування.  На початку уроку після оголошення  теми і завдань запитую учнів: «Чого ви чекаєте від сьогоднішнього уроку?». Відповіді записую на дошці, щоб вони були перед очима впродовж всього уроку. У ході уроку багато хто буде звіряти очікування з дійсністю. В кінці уроку пропоную  проаналізувати очікування: чи виправдалися  вони, якщо ні, то чому.

 Головоломки, вікторини, ребуси, тести застосовуються на будь-яких етапах перевірки знань: при первинному закріплення вивченого, в самостійній та домашній роботі учнів, а також при вивченні нового матеріалу. Учні, які добре засвоїли суть цих форм роботи, із задоволенням складають самостійно ребуси, диктанти, тести за допомогою карт, підручника, додаткової літератури, що сприяє формуванню більш високого рівня освіти та розвитку. 

На багатьох своїх уроках пропоную учням розв'я­зування кросвордів. Цю роботу діти дуже люблять, виконують із задоволенням. Складаю нескладні крос­ворди, які потребують знання фактичного матеріалу підручника й уміння працювати з картою, більшість учнів навчились вже самостійно складати кросворди на різну тематику. При різних видах роботи на уроці учні у вигляді розминки називають ці об’єкти і явища, або пояснюють їх.

Насамперед мені самій має бути цікаво те, що я роблю, як веду урок. Коли я задоволена, щаслива від створеного уроку, то й моя енергія обов’язково передається учням. І я напевно, зможу заразити їх своїм бажанням пізнати щось нове, разом створити якесь диво.