Перша писемна згадка про селище Любешів датується 1484 роком у 500-томній Литовській метриці.

За більш як 500 років історії існування Любешова відбулося багато подій. В 1547 році Любешів переходить у володіння графа Лева Оброзцова.

В середині 90-х років XVІ століття землями нашого краю пройшли масові народні виступи загонів Северина Наливайка.

1753-58 роки з історією Любешова пов’язане навчання в школі піярів національного героя США і Польщі Тадеуша Костюшко.

Любешівська земля стала пристанищем для ректора Любешівського колегіуму, Анатолія Мошинського. Піяр, педагог, дитячий письменник був останнім ректором Любешівського колегіуму.

В 1756 році власником Любешова став Ян Чернецький, який розпочав будівництво кляштору ксьондзів-капуцинів.

Багато лиха завдала жителям Любешова перша світова війна. Територією краю (по річці Стохід) проходив фронт російської та австро-угорської армій.

18.01.1918 року в Любішові було проголошено Радянську владу.

В 1921 році земля Любішівщини вкотре переходить під владу Речі Посполитої.

30 вересня 1939 року Любешів був звільнений від влади поляків, а 18 січня 1940 року було утворено Любешівський район Волинської області УРСР.

29 червня 1941 року Любешів був захоплений німецькими військами.

Протягом всієї окупації краю німцями, діяли партизанські загони та антифашистське підпілля.

В с. Лобна дислокувалося Чернігівсько-Волинське партизанське з’єднання на чолі з двічі Героєм Радянського Союзу О.Ф. Федоровим.

5 березня 1644 року Любешів був звільнений від окупації.

Руками тисяч любешівців відновлювалось селище, запрацювали установи, підприємства організації.

Нові можливості відкрились з набуттям Україною незалежності. Відкрито міждержавний прикордонний пост “Дольськ”. Любешів – це райцентр з якого починається знайомство з Волинню.