Гарна писанка у мене –
Мабуть, кращої й нема.
Мамa тілки помагала,
Малювала ж я сама.

Змалювала диву-пташку,
Віцім хрестиків дрібних,
І малесенькі ялинки,
Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала –
Зіпсивала п’ять яєсь, –
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: «Молодец!»

Я цю писанку, напевно,
Для Івана залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращі напишу.

Ми знову прийдемо до вічного вогню,
Рокам ніколи пам’яті не стерти
Про тих, хто пережив страшну війну,
І тих, хто залишивсь в обіймах смерті.
Ми знову прийдемо до вічного вогню…
Із нами прийдуть і онуки й діти,
Щоб ветеранам до землі вклонитись,
Щоб вшанувати їхню сивину.
Нехай Господь дарує їм літа,
Тепло і затишок, щасливі дні безхмарні.
Нехай щороку зелень молода
Встеляє килимом стежки у завтра.
... Читать дальше »